Тайная Книга Иоана

Автор: ARIJ RAdaSlav  /  Категорія: Без рубрики, Веды, Новини

ВИДЕОЗАПИСИ НА ТЕМУ ТАЙНОЙ КНИГИ ИОАННА И СВЯЗАННЫЕ ТЕМЫ ДУХОВНОГО РАЗВИТИЯ — САМООСОЗНАНИЯ — САМОСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ







О Тайной Книге Иоанна

ЭТО КОРОТКОЕ ВИДЕО О СУТИ И ВАЖНОСТИ ТАЙНОЙ КНИГИ ИОАННА.
ДЕТАЛЬНЕЕ ПРО ТАЙНУЮ КНИГУ ИОАННА — https://youtu.be/oUEo3O_gwvA
ЕЩЕ БОЛЕЕ ДЕТАЛЬНАЯ ПРЕЗЕНТАЦИЯ ТАЙНОЙ КНИГИ ИОАННА — https://youtu.be/UOBsCCZbBAg

Тут же кратко скажу что Тайная Книга Иоанна — суть конспект ответов Иисуса на вопросы Иоанна, которые были рассмотрены после Тайной Вечери и перед тем как Иисус ушел в гексиманский сад молиться и медитировать ко Всевышнему перед предательством Иуды, арестом, предательством Петра, порочным судилищем, распятием, мучениями, актом Лонгинуса, и нисхождением Иисуса в Ад…

Детальнее о этой книге и ее тематике — https://youtu.be/oUEo3O_gwvA + https://youtu.be/UOBsCCZbBAg

Также советую ознакомиться со следующими материалами:
ВЕДЫ СЛАВЯН: О ЗАКОНЕ КАРМЫ И РЕИНКАРНАЦИИ — https://youtu.be/DQp2Xzvom_Q

СЛАВЯНСКОЕ НОВОЛЕТИЕ — ВЕСЕННЕЕ РАВНОДЕНСТВИЕ ОДЕССА 2015 ВЕДИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА СЛАВЯН — https://youtu.be/jS4gLWF9KCo

ПРАКТИЧЕСКОЕ САМООСОЗНАНИЕ — ГЛАВНАЯ НАУКА ВЕД — ЗАНЯТИЯ ПО ВЕДИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЕ — https://youtu.be/xejLaimwGQk

АРТЕФАКТЫ ЛОМАЮЩИЕ ПРИВЫЧНУЮ ИСТОРИЧЕСКУЮ КАРТИНУ RATRA_историко-археологическая экспедиция 1 Москва — https://youtu.be/jwTKKtl2Lgs

ТАЙНЫ НАЦИОНАЛЬНОГО МУЗЕЯ ИСТОРИИ УКРАИНЫ: ДРЕВНИЕ АРТЕФАКТЫ ПРОЛИВАЮЩИЕ СВЕТ НА ИСТИНУ И ПОДМЕНЫ — https://youtu.be/TqmAXecJBz0

ИЕРОГЛИФЫ СЛАВЯН — ИЕРОГЛИФЫ, ЗНАКИ, СИМВОЛЫ ВЕДИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ СЛАВЯН — https://www.youtube.com/playlist?list=PLfmdvXdszGB5dn2WTTSfCfw61l26EJR8T

ПРОТОКИРИЛЛИЦА — ИЗУЧЕНИЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ СУЩЕСТВОВАНИЯ И САКРАЛЬНЫХ ОСНОВ (АОУМАРАСИЯ) — https://www.youtube.com/playlist?list=PLfmdvXdszGB6s3je7vbUjbJUiJUMBiYLj

АОУМАРАСИЯ — ПРОТОКИРИЛЛИЦА — ОБРАЗНАЯ ПИСЬМЕННОСТЬ СЛАВЯН — ПИСЬМЕННОСТЬ КОТОРОЙ БОЛЕЕ 7 000 ЛЕТ — https://youtu.be/HTSaTn7AIxQ?list=PLfmdvXdszGB4RTS8jHmBu1010GfFi6Wqj

Тайная Книга Иоанна — Раскрытие Истинной Сути Христианства.

http://radoslavie.od.ua/tajnaya-kniga-ioana.html

Тайная Книга Иоанна — древний христианский апокриф. Ране христианский апокриф написанный учеником апостола Иоанна, со слов и конспектов самого Иоанна — записанных Иоанном по мотивам его беседы с Иисусом.
Беседа состоялась после того как Иисус покинул тайную вечерю и направлялся в гефсиманский сад (gethsemane garden) для совершения молитв Всевышнему, ожидая ареста и нисхождения в загробный мир.
Как и многие другие пророки, миссии и проповедники, Иисус проводил множество разных мероприятий просветительского характера: богослужения, проповеди, встречи, личные беседы на духовные темы, занятия, уроки, обряды и ритуалы…. Во время всех этих проповеднических мероприятий Иисус высказал огромное количество Ведических Знаний, часть из которых его ученики поняли и усвоили — но часть оставалась недопонятой.
Видя необходимость прояснения для себя и своих последователей некоторых вопросов из учения Иисуса, апостол Иоанн решил задать Иисусу некоторые наводящие вопросы чтобы создать у себя целостную картину миропонимания.
Исходя из этих соображений: Иоанн задал Иисусу свои вопросы — прояснившие некоторые мировозренческие вопросы по Духовному Развитию, а Иисус ответил на них.
Основные вопросы апостола Иоанна Иисусу:
1 Откуда на земле взялось «зло»
2 Кто такие и откуда взялись иегова, Самаэль, Ливиафан, Лилит, Вельзевул — какова их природа, история, сущность, деятельность, цель и т.д.
3 Начальные этапы творчества иеговы: Эдем, создание живых существ, Адама, Лилит и Евы.
4 Вмешательство Самаэля.
5 Появление адамитов на Земле.
6 Про Авраама, Мельхиседека и некоторых других интересных личностей.
7 Про грехи дома израильского….
8 Цель и задачи воплощения Иисуса….
9 Дальнейшие действия Иисуса и некоторые пророчества на будущее.
+ Были затронуты и рассмотрены многие другие темы связанные с Духовным Развитием и Самоосознанием
Советую также ознакомиться с Ведической Наукой Самоосознания — основой Духовного Развития https://youtu.be/xejLaimwGQk
Данные о карме https://youtu.be/DQp2Xzvom_Q
История и археология Славян https://youtu.be/jwTKKtl2Lgs и https://youtu.be/TqmAXecJBz0
Данными о Славянской Ведической письменности https://youtu.be/HTSaTn7AIxQ?list=PLfmdvXdszGB4RTS8jHmBu1010GfFi6Wqj
А также материалами на сайте http://radoslavie.od.ua/ и канале

https://www.youtube.com/channel/UCHxk0PooimwrRHjDAm_fQZw

Тайная Книга Иоанна — долгие столетия хранилась в замке Монсигюр. Катары и Альбигойцы, а также другие истинно-христианские ветви часто даже ценой собственной жизни хранили и передавали следующим поколениям древние рукописи Тайной Книги Иоанна.
Папы Римские и «Святая» Католическая инквизиция посылала полки крестоносцев на уничтожение Тайной Книги Иоанна и тех кто знали о ней.
Инквизиция и крестоносцы жгли замки и уничтожали города но несмотря на горы трупов — Тайная Книга Иоанна сохранилась до нынешнего времени…..

Тайная книга Иоанна. Москва.: Издательство «Стигмарион», 2011 – 112 с.

Кто такой Иисус (Иезус, Исус)?
И каков его завет?
Какова цель его пришествия?
Что спрашивал Иоанн у Иисуса перед распятием?
И что Иисус отвечал?
В чём единство Истинного
Христианства и древнего учения
Ведической Культуры?
Каков путь к Духовному самосовершенствованию
и Совершенству?
Как зовут Отца Иисуса?
Чему Иисус учил?
Что долгое время знали и хранили христианские
культы катар и альбигойцев?
За что их уничтожила инквизиция?
Откуда к нам пришёл грех?
И кто его принёс?
Кто такой егова?
Что будет далее?

На эти, и другие, вопросы Вы найдёте ответы в этой книге, основанные на словах Иисуса, «евангелии», «библии», Ведах…

© Издательство «Стигмарион», 2011
Любые виды копирования с помощью электронного, фотографического, или другого оборудования, а также коммерческое хранение и распространение, а также литературная модификация или интерпретация материала, изложенного в этой книге, защищены авторскими правами и запрещаются без cоответствующего разрешения автора.
…………………………………
Содержание
1. «Тайная Книга Иоанна» . . . . . . . . . .7
2. История писания . . . . . . . . . . . . 9
3. Почему этому писанию следует доверять . 17
4. Особенности данного Писания . . . . . . 19
5. «Тайная Книга Иоанна» – апостола Иисуса 23
6. О личности еговы . . . . . . . . . . . .94
7. О личности Иисуса . . . . . . . . . . . 97
…………………………………
Перевод на РАдной язык и текущие объяснения: АРИЙ РАдаСлав Сокоульський 2009-2010 гг. по Высочайшему БлагаСлавлению РАхМана РАйана ПРАвиеСлава.
Улучшение и уточнения:
— Сва Сва Гайя РАхМан Райан ПРАвиеСлав
БАРРАдзовьський,
— АРИЙ РАдаСлав Сокоульський,
— АРИЕСлуж КоРАСлав (В. М.) Шейко 2010.
22021 лета от Исхода РАтайского
(2011 лета от явления Иесуса)
+380993400479; +380485448030; radoslav@ukr.net
Идите Путем ПРАви!!!!
И РА защитит и наставит вас!!!!

…………………………………
…………………………………

Презентация книг в эзотерическом центре «Пути Познания» — Одесская ассоциация “Мир через Культуру” Философско-эзотерическая школа. / Вечер Ведической поэзии.

Люди долгое время изучающие Духовное Наследие Человечества заинтересовались Ведической Культурой и пригласили АРИЯ РАдаСлава для проведения презентации книг по Ведической Традиции и КультуРАе. — Что и было сделано.
Также АРИЙ РАдаСлав и МитРАдатта ОдиСлава прочитали на этой встрече свои стих соответственно посвященные Духовному возРАждению и самоосознанию.

СВЯЩЕННЫЕ ЗНАКИ СЛАВЯН — КНИГА ГДЕ ОПИСАНА САКРАЛЬНАЯ СИМВОЛИКА СЛАВЯН (СьВященные Знаки Славян)

СВЯЩЕННЫЕ ЗНАКИ СЛАВЯН — КНИГА ГДЕ ОПИСАНА САКРАЛЬНАЯ СИМВОЛИКА СЛАВЯН (СьВященные Знаки Славян) — Книга переиздана и дополнена новым фактическим материалом и сенсационными исследованиями АРИЯ РАдаСлава….
http://radoslavie.od.ua/svyashhennye-znaki-slavyan — СьВященные Знаки Славян
Наши Книги
СьВященные Знаки Славян
Cтихи АРИЯ РАдаСлава
Стихи ПРАведной СлавЯнки МітРАдаты ОдіСлавы
АРИЙ РАдаСлав и МитРАдата ОдиСлава в гостях у клуба «Рассвет»
АоумАРАсия
Встреча с читателями — эзотерический центр «Помоги себе сам» 6 октября 2012 г
ЗОВ СОКОЛА РОДА: УкРАЯна: Одеsса: 2013: 03

http://radoslavie.od.ua/zov-sokola-roda-_-novye-zanyatiya.html ЗАНЯТИЯ В МОСКВЕ: СЕНТЯБРЬ — ДЕКАБРЬ 2013

Таємна книга Івана:
1. Суть Таємної Книги Івана (Іоанна)
Таємна Книга Івана була записана Ісусовим апостолом (близьким учнем) Іваном (Іоанном) на основі слів Ісуса сказаних Іванові на «Тайній Вечері», незадовго до того як Ісуса було схоплено та розіп’ято.
Ся книга представляє з себе питання Івана до Ісуса і відповіді на них. Сі питання торкаються РАзних тем: діяльності Бога і божого противника, падіння божого противника, ёго діяльність і мета, Ісусова мета, ПРАктичні моменти Ісусового вчення, СТРАшний Суд….
Важливість та унікальність сієї книги, яку визнавали за основне СьВященне Писання альбігойці, патарени, катари та деякі іні давні істинно Духовні християнські вчення, є також в тому, що в ній виясняються до того затуманені моменти з біблії та Євангелія. Будучи основою культів альбігойців, катар, богомил та іних подібних духовних спільнот, які значною міРАю вплинули на загальну культуРу Європи ся книга також значною міРАю вплинула на Європу часів середнёвіччя.
Оскільки в сій книзі даються відповіді на дуже важливі питання самого Ісуса то всі ті, хто так чи інакше довіряють Ісусові мають визнавати і беззастережний авторитет сёго писання.
Тому окрім вишеописаних спільнот, що визнавали сю книгу за основне, чи одне з основних, Священних Писаній, авторитетність сієї книги також, так чи інакше, визнавали: деякі церкви Кофта та Аріанські церкви…. Донині її хРАнять та визнають «християни святого апостола Фоми», що знаходяться в Індії.
Офіційна католицька, ортодоксальна («православна») системи, та похідні від них називають се писання апокрифом, і забороняють її читати. Для знищення сёго писання та всіх тих хто ёго знали і шанували (християн катар та християн альбігойців) римські католицькі папи організовували кілька хрестових походи в 1209, 1226, 1244-х літах нинішнёї ери. Були і іні спроби знищити чи приховати се Писання, але немає жодної наукової праці, чи науково обґрунтованої системи, що б звинувачувала сю книгу в неістиності. Вороги Істини знали істинність сёго писання та не могли її заперечувати і хотіли лиш приховати її від іних.
2. Історія сёго писанія
Ся книга була поширена в общинах РАнніх християн, які вивчали та визнавали велику кількість писаній, деякі з яких звались Євангеліями, і були записані учнями, чи тими хто так чи інакше знав Ісуса.
Згодом же ті, хто були ворогами Ісуса та ёго учнів почали проникати в християнство та опановувати ёго (прикладом сёго є юдей Павел).
Павло започаткував систему викривлення Ісусового вчення та підстройку ёго під юдаїзм таким чином, щоб розповсюдити християнство іним народам, та переконати їх, що юдеї є «богообраними» та «найліпшими», а всі іні є «неповноцінними гоями і подібні псам». Ся система продовжувала свою діяльність на вселенських соборах, на яких то голосуванням вирішували «чи визнавати Ісуса Господом», то голосували відносно «наявності душі у жінки», а на 5-ому вселенському соборі «відмінили реінкарнацію». Також значною мірою вчення Ісуса було «відредаговано» на замовлення Римського\Візантійського імператора Костянтина, який оголосив християнство офіційною релігією своєї імперії.
Так з поміж множества книг та записок і посланій залишених учнями та близькими Ісуса в офіційне «Євангеліє» ввійшли лиш два Євангелія учнів (апостолів) Ісуса (Матея (Матфея) та Івана (Іоанна) і до них будо приторочено два євангелія, учнів колишнёго вбивці істинних послідовників Ісуса, юдея Павла (Марка та Луки), посланія (листи) самого Павла та кілька маленьких посланій учнів Ісусових….
Іні же писанія були оголошені апокрифічними — недозволеними, через те, що їх зміст повністю опровергав Павлове богохульство і відкривав Істинні Перлини Ісусового Вчення.
Так недозволеними стали 1) «Євангеліє від Марії — Матері Ісуса», 2) «Євангеліє від Марії Магдалени», 3) «Первоєвангеліє Іакова» (бРАта Ісусова); 4) «Книга о походженні блаженної Марії та дитинстві Спасителя», 5) Арабське «Євангеліє дитинства», 6) «Євангелія від Аріуса», 7) «Євангелія від Андрія», 8, 9) «Євангелія та Откровенія від Петра», 10) «Євангеліє від Філіпа», 11) «Книга Ёсипа тесляря», 12) «Євангеліє від Нафанаїла», 13) «Євангеліє від Іуди», 14) «Євангеліє від Іуди Іскаріота», 15, 16, 17) «Євангелія від Фоми» (їх не менше 3-х), 18) «Євангеліє від Іакова», 19) «Таємна Книга Івана», 20) Апокриф Івана, 21) «Євангеліє від Нікодима», 22) «Євангеліє від Апеллеса», 23) «Євангеліє від 12-и апостолів» (Дидахе), 24) «Євангеліє від євреїв», 25) «Євангеліє від Варнави», 26) «Діяння Варнави», 27) «Діяння Петра й Павла», 28) «Діяння Филипа в Елладі», 29) «Діяння Фоми», 30) «Діяння Івана», 31) «Успіння блаженної Діви Марії», 32) «Діяння святого апостола і євангеліста Івана Богослова», 33) «Діяння і мученичиство Матфія», 34) «Діяння Павла», 35) «Діяння Павла і Фекли», 36) «Діяння святого апостола Фаддея, одного з 12-и», 37) «Діяння Филипа», 38) «Діяння Андрія», 39) «Мученичество святого апостола Павла», 40) «Мученичество святого апостола і преславного первоапостола Андрія», 41) «Вчення Аддая апостола», 42, 43) два апокривічні «Апокаліпсиси Івана», 44) «Послання Авгаря до Христа», 45) «Послання Христа до Авгаря», 46) «Переписка ап. Павла з Сенекою» (6 листів), 47) «Послання до Лаодикайців», 48) «Послання Климента Єпископа» (5), 49) «Послання Апостола Варнави», 50) «Послання ап. Петра до ап. Іакова», 51) «Послання дванадцяти апостолів», 52) «Третє послання Петра до Коринфян», 53) «Послання Діонісія Ареопагита», 54) «Одкровення Варфоломія», 55) «Євангеліє від єссеїв» (а також десятки іних писаній, о яких нині не збереглось і спогаду.

Нині в Ватикані зберігаються: румунські, австро-угорські (Віденський список та іні), земгальські (балтійські), та іні списки «Таємної Книги Івана». Загалом же в Ватикані їх не менше 12-ти. (Сёгодні фонди бібліотеки Ватикану, за даними «ЮНЕСКО», налічують близько 70 000 рукописів, 8000 первопечатних книг і 1 млн. більш пізніх видань. Ватикану також належить більше 100 000 зобРАженнь, 200 000 рукописних документів, множество давніх кАРт, монет, …., та множество всяких іних відомостей які Ватикан тримає в таємниці найсуворішим чином.) Є також і «Ватиканський список Таємної Книги Івана» віднятий католицькими каральними військами у Іаніанців (Іоаннітів) — тих хто слідував сій книзі. ХРАнили сей список близько межі Франції та Іспанії, катари (очевидно від слов’янського «котарі», латинське «cattari», грецьке «καθαρος» — «котопоклонники», «чисті», «СьВяті» — «носії чистого Ісусового вчення»), в замку Монсегюр (3). З поміж всіх іних християнських течій катар виділяла: 1) чиста ВіРА ВсеВишнёго, 2) любов до всіх живих істот, 3) ненависть до злісного демонічного «бога» юдеїв та 4) шана до котів. Се глибокою прірвою відділяє катар від офіційного християнства і зближує з Відичеським ВіРАВченням де поєднання сих 4-х особливостей є нормою, як і було у АРевичів-Слов’ян, Єгиптян, Іньдійців та іних.
За збереження сієї книги інквізиція жорстоко перерізала та перепалила катар влаштувавши кілька великих хрестових походи проти катар-альбігойців замку Монсегюр в 1209, 1226, 1244-му літах нинішнёї ери та сотні малих репресивних заходів по знищенню катар — носіїв чистого Ісусового вчення та їх СьВятого Писання Таємної Книги Івана, та іних їх СьВятинь. В ході сих заходів було перерізано та перепалено міліони невинних людей. Так в ході альбігойського хрестового походу ініціёваному римським папою Інокентієм ІІІ 1209 літа лиш в одному взятому хрестоносцями місці Бозьє було винищено не менше 20 000 людей РАзного ВіРАвчення та релігійної приналежності. Римський командуючий військами Арнольд, повторюючи слова папи римського сказав «Вбивайте всіх — Бог пізнає своїх» і вбивства почались. Хрестоносці вбивали не лиш простолюдинів, але і знать, як ось се граф Рожер Бозьєрський та король Педро ІІ Арагоньський, а їх володіння передавали своїм ставленикам.
Особливі спустошення Провансу і Лангедоку відбулись і 1226 літа коли залишки населення тих місцевостей, що переважно були катарами були дорізані і допалені, з «милості» папи римського.
Влітку 1243 літа папські війська взяли замок Монсегюр в коло осади, попереднё перенищивши всіх тих хто жив навколо нёго. Папське військо було многотисячним — оборонців замку же було в десять РАзів менше. Тим не менш вони тримали оборону до 16 березня 1244 літа, коли Монсегюр пав перед жахливим натиском нечистих сил — солдат папи римського. Сам замок було розбито до фундаменту (згодом ёго відновили), а все ёго населення безжально і найжахливішими способами було перебите. Того ж таки 16 березня біля підніжжя гори було перепалено множество людей так, що й донині та місцевість зветься «Prat dels Cremats», чи Поле Спалених.
Хрестоносці знищували людей і вельмож, села і замки і цілі держави з одною лиш метою: знищити Таємну Книгу Івана та подібні їй істинні християнські писання; і знищити всіх тих хто їх визнає, читає, чи хоча б знає о їх існуванні.
Далі в серпні 1255 літа пав і останній замок катар Керібюс.
Однак не дивлячись на всі сі жахи окремі спільноти катар сохРАнялись і в подальші часи. Так інквізиція перенищувала в тих місцевостях людей ще й в 14-му столітті, о чім свідчать зокРАма записки інквізитора Бернарда Гвідона (1321) «Practica contra infectos labe heretice pravitatis».

Але дістались Західної Європи сі списки через Балканський півострів, і о сім є сьвідчення: так на рукописі 13-ст. з інквізиційного архіву французького міста Каркассон, де було знищено значну частину катар-альбігойців, а іну оголено і вигнано на погибель (4), є напис “Се таємне писання єретиків з Конкорецио, принесене з Болгарії їх єпископом Назаріем”.
Там в Болгарії її також визнавали як основне СьВященне Писання християни-богомили, що сповідували давній РАзновид християнства. Автори Википедії відзначають зв’язок альбігойців-катар не лиш з болгарами, а і з іними слов’янами, і зокРАма з андріївцями, Відичеськими СьВятими Аскетами, що віщали давнє Відичеське Ісусове вчення любові, оновлене за ёго останнёго втілення.

До нашестя візантійських християн на Русь, коли тут ПРАцвітала ВіРА наших ПРАЩурів, яка терпляче відносилась до всяких видів релігій сюди з’їжджались РАзні РАзновиди християн яких переслідували західні та східні християни з Риму та Константинополю. І ось приїжджаючи вони привозили і свої писання, зокрема і списки Таємної Книги Івана та книги де описувалось подібне. Пізніше, коли Русь була охрещена, відносно всіх незгодних почались інквізиційні гоніння, а їх писання винищувались.
Але оскільки все винищити не вдалось то так чи інакше залишки певних відомостей в усному вигляді передавались аж до революції. Так в збірках народних оповідей є РАзні оповіді о твоРАнні ВсеСьВіту, деякі з них походять з Відизму — дохристиянської ВіРи наших ПРАЩурів, а деякі з них були основані на РАнніх християнських апокрифах таких як «Таємна Книга Івана». В сих оповідях описується о двох творцях і двох творіннях: спершу Бог-Отець творив все добре та досконале, а СатАнаЇл допомагав Ёму, а далі СатАнаЇл предав Бога-Отця і почав творити все зловісне та недолуге. — А се і по сюжету і по діёвих особах збігається з тим, що описано саме в «Таємній Книзі Івана».

Більшість вченних, що її досліджують погоджувались з тим, що вона не молодша 10-го ст. нинішнёї ери, але відносно дати її явлення є РАзні твердження, бо деякі вченні вказують на наявність в сій книзі мотивів вказуючих на її набагато більшу давність.

3. Чому сёму писанню слід довіряти.
Се Писання є в кількох своїх РАзновидах і за їх поРАвняння видно що вони переписані з більш давніх списків, які списані з одного писання, найймовірніше написаного одним з учнів апостола Івана. Поряд з іними давніми християнськими писаннями вона складала ідеологічну основу істинних послідовників Ісуса — християн первих віків нинішнёї ери. Далі християнство було осідлано юдеями, типу Павла, перекручено до повної протилежності істинному Ісусовому вченню. На «Вселенських соборах» та під редакціями імператорів, зокрема Костянтина, було взято лиш 4 євангелія з поміж множества, які найменш ясно виявляли певні основоположні частини Ісусового вчення. Далі сі писання множество РАзів редагувались на ідеологічну догоду владним колам. А попередні списки Євангелій часто спалювались РАзом з їх хРАнителями та читателями.
Значну частину істинного первинного змісту Євангелій було також скаверкано за часів їх перекладу на грецьку та на болгарську мови. Далі відбувались скаверкання за перекладу з християно-старослов’янської мови на сучасні мови. Одна кома, одна кРАпка вже можуть незворотнё спотворити суть, є і переклади слів у зовсім зворотне значення (таких прикладів в біблії і Євангелії достатнё і за бажання їх вивчити можете зв’язатись з написателями сёго писання та запитати о сім).
Таким чином виходить те, що в первинних Євангеліях Ісус закликав Сатану йти за ним Шляхом Духовного РАзвитку, а в нинішніх перекладах лиш відганяє від себе. Подібного прикладів десятки і всі вони діють таким чином, що пізнати істинну суть офіційних Євангелій майже неможливо.
Се ж писання не редагувалось і не перекручувалось на догоду офіційній владі стільки РАзів як офіційні Євангелія. Воно довгий час хРАнилось в таких спільнотах де намагались найчистіше і найчіткіше сповідувати істинне вчення Ісуса. Офіційні же релігійні діячі ёго не редагували, а просто оголосили «недозволеним» — апокрифом.
Як ви побачите далі за поРАвняння сёго писання з офіційними Євангеліями, біблією, торою, та іними писаннями, воно проливає ясність на ті моменти, що там затуманені. Вченні же, що її досліджували також встановили її давність і достовірність.
Отже се писання гідне вашої довіри більше ніж офіційні євангелія, воно описує все те, що приховували редактори офіційних євангелій. Отож хто має РАзум хай зРАзуміє суть сёго писання та наслідки вияснення сієї суті.
4. О особливостях сёго писанія.
4: 1) Як ви вже помітили в сёму писанії знаки, що позначають звук «РА» часто пишуться з великої букви та жирним шрифтом. Се не є описка. РА — се є Власне ІМ´Я ВсеВишнёго.
ВсеВишнёго можна називати Творцем, Отцем, Учителем, Дателем життя (ДаЖьБогом), Аллахом, БРАхмаю, Саваотом чи Шивою (і те і те має спільне походження і має значення СьВітлий), і так далі так само як і чоловіка можна називати сином, братом, другом, ПРАцівником, чоловіком, отцем, дідом і так далі. Але так само як і в кожного чоловіка є своє ім’я так і у ВсеВишнёго є ІМЯ — РА. Тому для вшанування Сёго ІМЕНІ Воно пишеться виділеним таким чином. «РА» — се є СьВяте і ЄДИНЕ ІСТИННЕ ІМЯ ВсеВишнёго і Він ще в сиву давнину повідомив Ёго людям. Се ІМЯ ВсеВишнёго було відоме всім АРІЙцям та їх нащадкам: єгиптянам, шумеРАм, ІРРАнцям, корінним народам обох Америк, Океанії та Австралії. Але час йшов і деякі народи і племена Ёго забували, деякі поєднували з іними Іменами ВсеВишнёго, а деякі переозвучували.
4: 1. 1) Тим не менш АРевичі-УКРАЯнці-Словяни пам’ятали «РА» як ЄДИНЕ ІСТИННЕ ІМ’Я ВсеВишнёго до самої насильної християнізації, а РАхМанська ТРАдиція «Шлях СААГАСТА» сохРАнила сі відомості і до нині. Сама давня назва УКРАїни «УКРАЯна» — означає «Місцевість з якої кРАще за все наПРАвитись до РА», давня самоназва же УКРАЯнців (та й іних слов’ян) «Русини» походить від «РАСини» (етруски, як їх звали римляни самі себе звали «РАСенами»), що означає «сини РА», а Волга колись звалась «РА-Ріка».
В нашій Молві ІМЯ ВсеВишнёго РА «РА» ввійшло в такі слова як: РАдасть (те що доставляє РА), ПРАвда, РАнок, РАССьВіт (з РА починає йти СьВітло), РАзУм, КРАМ, пізніше ХРАМ (те за допомогою чого можна сПРАмуватись «К РА»), уПРАВління, наПРАмок, і так далі.
В Смоленській же області в сиву данину було місто, що звалось РАСлавль (по християнській окупації воно було перейменоване в «РоСлавль»).
Ось, що пише о РА Геннадій Станіславович Гріневич, старший науковий співробітник Відділу всесвітнёї історії Російського Фізичного Товариства, в ПРАці «Праславянская письменность. Результаты дешифровки» 1993.- 328 с: «РА — Солнце. В русском языке «Солнце» в значении РА сохрани лось в слове РАДУГА — дуга Солнца.».
Той же Г.С. Гріневич у тому ж таки писанії сьвідчить і о тому, що й етруски називали ВсеВишнёго СолоньцеНадБОГА саме «РА».

4: 1. 2) Саме ІМЕНЕМ «РА» РА називали і єгиптяни до самого свого кінця — насильної християнізації. І нині в Єгипті можна знайти множество давніх КРАмів (ХРАМів) і СьВятилищ де наявні СьВяті ОБРАзи РА та написано СьВяте ІМЯ РА.
4: 1. 3) А о тому, що і іньдійці називали РА саме «РА» свідчить зокРАма те, що в них є ім’я «РАдас». «Дас» — означає слуга, а «РАдас» — «слуга РА».
Пізніше іньдійці додали до ІМЕНІ РА Епітет «Ма» — «Великий» і стали називати РА «РАМа». О тому, що ВсеВишній РА, та Ёго видиме ПРАЯвлення у сёму СьВіті Солонце, у них завжди асоціювалось зі звуком РА сьвідчать багато їх Писаній (зокРАма «Вімана-шастри: Глава 1: СутРА 13, Глава 4: СутРА: 1).
4: 1. 3) В Південній Америці, зокРАма близь Анд в Перу та деяких прилеглих місцевостях був наявний Культ «Ілла РА». «Ілла» — се те ж саме що й «Ел», «Елл», «Іл», «Іллу», у семітів і деяких іних давніх народів та «Аллах» у мусульман — «Бог», «ВсеВишній». Таким чином «Ілла РА» = «ВсеВишній РА».
Цікаво, що в тій місцевості також був Культ ЙРайа — АРІЯ — ідеального слуги ВсеВишнёго РА, та були знайдені ПіРАміди подібні до мексиканських чи месопотамських і іньдійських ХРАМів.

4: 1: 4) ІРРАнці, як і всі, первинно звали «РА» РА, а згодом додавши до Ёго ІМЕНІ Епітети стали звати РА: РАшну (односутнє Іньдійському «Вішну» чи нашому «ВсеВишній РА») РАМман, АнгРАнам РАучанма (РА необмежений Лучезарний Учитель), АхуРА-Мазда (Премудрий ВсеВишній)….

4: 1: 5) Саме ІМЕНЕМ «РА» РА називали і давні фіно-угорці, о чому сьвідчать знатоки їх культури, а побічно і двотомник Токарева «Мифи народов мира».

4: 2) ОКРАм сёго і деякі іні слова тут записані по СТАРому:
Так слово «СьВіт» (з однокоРАнними та похідними) тут пишеться з «ь», як ёго писав ще Іван Франко і в багатёгх словах застосовується знак «ё» якого нині нема в нашій офіційній мові, але який застосовували ще Максимович 1827, 1859, О. Левицький 1838, Основяненко 1851, Боровиковський 1852, Куліш 1856, 1861, Шевченко 1861, Рудченко 1874, Чубинський 1874, Антонович 1874, Комаров 1874, Костомаров 1875, Драгоманов 1876, Старицький 1876, та багато іних.

4: 3) В деяких словах певні букви пишуться малим, а певні великим, що дещё погіршує швидке читання сёго писання, за що ми приносимо свої вибачення, але таке написання виділяє та ПРАЯсняє потаємну суть слів, їх корені та змістовно-ОБРАзний склад.

4: 4) В Відичеських писаннях імена особливо нечестивих живих істот завжди писались набагато гірше ніж імена гідних людей, богів та РА. Згодом же імена нечестивих істот стали писати просто з малої букви. Знаючи, що ТРАдиції ВідІЗМу є наддосконалими ми і в сім випадку будемо їм слідувати.

Християнське СьВященне Писання Таємна Книга Івана скорочено позначається як: Х.С.П.Т.К.І.

 

5. Таємна Книга Івана, апостола Ісусова.

Писання: 1
Я, Іван, брат ваш, що має долю в нещасті і долю в Царстві Небесному, сказав, коли був я близь Господа³ нашого Ісуса Христа: «Господи, хто обраний, предати Тебе?» І відповідаючи, сказав він: «Той, хто зі Мною омочив руку в чаші СьВятого Граалю, бо на се було желання СатАнаЇла, аби знищити мене. І має збутись все, Іване, щоб зобличив Отець Мій ¹ СатАнаЇла во злі».

Дослівя АРІЯ РАдаСлава:
Важливим є те, що Ісус вказує на те, що він вже знає о тому предательстві та тих муках, що він має зазнати, але знаючи о сім не противиться долі своїй, але готовий прийняти всі ті муки, для блага іних.
Також тут згадується «СьВятий Грааль», відомості о якому викинуті з біблії та євангелія, але пошуками якого займався легендарний король АРтУР.
Детальніше о суті «СатАнаЇла»-єгови далі в частині 6.
³ В оригіналі тут замість слова «Господь» і далі по відношенню до Ісуса застосовується «РАВві», похідне від «РАвін», що означає «РА він» — «той хто належить РА», і застосовувалось в Відичеському ВіРАВченні, а далі і було перейнято юдеями для позначення служителів культу чи Духовних Учителів. Слово «РАвві» перекладене як «Господь», бо в Відичеській ТРАдиції для учня ёго Духовний Учитель є і Господом і Богом. Істинний Духовний Учитель завжди є учнем іного Духовного Учителя, і той так само. В кінці кінців сей ланцюжок так тягнеться до Самого ВсеВишнёго РА. Духовний Учитель є представителем свого Духовного Учителя, а в решті решт і всієї ТРАдиції та Самого ВсеВишнёго РА — як посол, що представляє свою державу та її главу. Посол уповноважений діяти і говорити від імені держави і удостоюється відповідної поваги. Так само і Духовний Учитель є послом Духовного СьВіту і РА, і вповноважений РА діяти і говорити відповідно, а учень має служити Духовному Учителю так як би він служив Самому ВсеВишнёму РА, бо по відношенню до Своїх представителів РА судить о відношенні до Себе. Таким чином переклад тут слова «РАвві», що означає Духовний Учитель, як «Господь» є цілком умісним.

Як можна побачити початок «Таємної Книги Івана» не протиречить навіть офіційним Євангеліям (Матфія. 26:20-25; Марка. 14:17-21; Луки. 22:14-23 і особливо Івана.13:21-30), а навпаки продовжує описане в них РАзяснюючи неясне та оповідаючи о надзвичайно важливому. І сі пояснення є набагато ціннішими від самих офіційних Євангелій, бо вони даються не апостолами (учнями, що лиш вчаться) а Ісусом (їх знаючим Духовним Учителем).

Писання: 2
І сказав я: «Господи, перед тим як пав СатАнаЇл, в якій славі був він у Отця Твого?» І сказав він мені: «В такій славі був, що уПРАвляв силами небесними; Я же сидів біля Отця Мого ¹. СатАнаЇл уПРАвляв всіма, послідовниками Отця, і низходив з небес до пекла,* і підіймався від нижчих мірностей до самого престолу Невидимого Отця ². Він хРАнив слово, що призводить до руху небеса.

Дослівя АРІЯ РАдаСлава:
З сёго писанія стає ясно:
1. Ісус існував задовго до втілення в Галілеї і був біля Отця свого.
2. Над Ісусом є ёго Отець (¹), а над ним є Невидимий (чи просто їм Невідомий) Отець, якого далі називають Вишнім (²).

Як отець Ісуса в Відах описується бог АРІЙ — покровитель Істини, Суть і Дух Істини — найКРАщий слуга ВсеВишнёго РА, ПРАЩур АРевичів-індоєвропейців і всёго людства, Отець Ісуса (Любові), Деймоса (Ненависті) та давніх Князівських династій.
(В Відичеській ТРАдиції ім’я «АРІЙ» також застосовується і як ім’я яке СьВященнослужителі можуть давати певним людям в залежності від часу їх наРАдження.)

ПоРАвняємо описання предків Ісуса за Відичеськими Писаннями (а) та за Таємною Книгою Івана (б).:
1) а: РА, б: Невидимий Отець, Вишній (єгиптяни звали РА «АМон» і перекладали се Ім’я як «Невидимий», чи не о Нім тут сказується ?!);
→ 2) а: АРІЙ, б: Отець Ісуса, Отець; → 3) а: Ієsvс, б: Ісус (як бачимо відповідність повна.)

* В одному з оригіналів сёго писання замість слова «пекло» застосовується «Infimum» — субстантивований прикметник, найвищої ступені від лат. Inferus — «нижній», «підземний»….

Писання: 3
І замислив поставити трон свій над хмарами небесними, і пожелав уподобитись Вишнёму. І коли низійшов він в повітря, сказав СамаЕлю, ангелу повітря: «Відкрий мені вРАта повітряні», і той відкрив ёму вРАта повітряні. ПРАгнучи вниз, він побачив ангела, що тримав води, і сказав ёму: «Левіафан відкрий мені вРАта водяні», і той відкрив вРАта ёму. І, проходячи крізь межі, побачив весь лик земі, покритої водами.

Дослівя АРІЯ РАдаСлава:
Земь, що тут згадується не РАвна нашій ЗемРАї — се може бути будь-яка земь нашої Галактики.

Коли ви вчитаєтесь в вищенаведені часті «Таємної книги Івана», та уважно прочитаєте біблію то знайдете в книзі притчів Соломонових такі слова по відношенню до єгови: «Хто возходив на небо і низходив? хто збирав вітер в пригоршні свої? хто зав’язав воду в одяг? хто поставив всі межі земі? яке ім’я ёму? …. чи знаєш?» Оскільки се возхваління біблія відносить до єгови, а воно явно описує ту ж діяльність, що й се писання, але у більш розпливчастому та возвеличенному вигляді, то се явно каже о тім, що в сёму писанії під іменем «СатАнаЇл» позначений той кого біблія називає єговою.

Але коли ми візьмемо СьВяті Відичеські Писанія то стане ясно, що ім’я «СатАнаЇл» складається з 3-х частин: Сат — він же Сет, чи Зевс — Велес; Ана — Небесний; Їл (Іл, Ел, Ель, Ал) — бог. Отже слово «СатАнаЇл», дослівно, означає «Сет Небесний бог».
Єгиптяни звали Дія-Велеса (Зевса, Юпітера) іменем «Сет», по давнёАРевицьки та шумерськи «Ан» — Небеса, а «Їл» — семітське слово означаюче «бог». Від імені «СатАнаЇл» походить сучасне ім’я Сета «Сатана». Єгиптяни відали, що Сет є богом, хоча і злим богом, вбивцею благого бога Осіріса, в пізні же часи в деяких єгипетських релігійних системах Сета все далі і далі деманізували, хоча їхні сусіди семіти (під іменем Баал), хети (під іменем Тешеб) та греки (під іменем Зевс) шанували Дія-Велеса навіть більше ніж Вія-Стрібога (Осіріса, Кроноса, Йама). Вивізши з Єгипту велику кількість цінностей, підчас так званого «ісходу», юдеї вивезли звідти і нелюбов до Сета, і тому з часом, коли вони почали формувати свій «монотеїзм» (що в дійсності є «монодеманізмом» — поклонінням одному деману) під сим іменем вони почали позначати основного противника Бога і блага, ототожнивши єгову, Сета, кількох деманів та Чорнобога.
В «Таємній же книзі Івана» іменем «СатАнаЇл» називають виключно єгову, як о сім свідчить поРАвняння слів сёго писанія та відповідних слів біблії, де згадується не біблійний «сатана», а єгова.
Отже хоч ім’я СатАнаЇл і є іменем Сета від якого походить біблійне «сатана», але тут се ім’я позначає саме єгову.

Писання: 4
Проходячи під земь, побачив він двох риб, лежачих під водами; як бики, впряжені в ярмо, вони держали всю земь, по повелінню Невидимого Отця, від Заходу до самого Сходу Солоньця. А коли спустився ще нижче, побачив Пекло, що належить роду Агня,¹ і далі не міг іти через полум’я Агня палаючого. І повернувся СатАнаЇл назад, переповнившись заздрістю, глядячи на твоРАніє Отця, і підступив до СамаЕля, ангела повітря, і до Левіафана, ангела вод, і сказав їм: «Все се моє: коли ви послухаєте мене, поставлю трон свій над хмарами і вподоблюсь Вишнёму; поміщу води над висотами сієї тверді, а іні води зберу в широкі моря, і воцарюсь з вами на віки віків».

Дослівя АРІЯ РАдаСлава:
Тут ясно описується як «СатАнаЇл» задумав свій «проект» не через свою обізнаність, мудРАсть та гідність, а лиш через заздрість до Свого Отця та Невидимого Отця, внаслідок чого він захотів показати свою силу і в очах своїх послідовників уподобитись ВсеВишнёму.
Але сам він здійснити сей задум не міг і тому почав шукати та підкуповувати подібних до себе істот та змовлятись з ними, о чім описується і далі.
Те, що тут описується, що єгова не міг проходити через Агонь є дуже важливими відомостями. В СьВятих Первописаннях людства — Відах описується, що нечисті сили не можуть проходити через Агонь чи перестрибувати ёго. Знаючи се АРевичі часто на СьВята влаштовували стрибки через Агонь, попереднё попросивши у Агня пробачення та благословення. АРевичі перестрибували Агонь, а нечиста сила падала в Агонь і згоряла, чи просто тікала не будучи здатною перестрибнути Агонь. Таким чином АРевичі очищались від всякої нечистої сил, те ж що тут описується нездатність єгови пройти через Агонь — підтверджує те, що єгова є нечистою силою.
¹ В оригіналах «Genus ignis» = «рід Агня». Але в Віденському списку на догоду оф. християнству була допущена помилка: «geena ignis» — «гієна вогняна».

Оставить комментарий