Монотеїзм-Політеїзм

Автор: ARIJ RAdaSlav  /  Категорія: Статті

О «Язичеському» монотеїзмі та християнському політеїзмі

Молвлячи о ВіРАї наших ПРАЩурів її слід звати ПРАвоСлавієм, але нажаль нині її звуть язичеством, а її істинну назву, як вовки овечу шкуру, присвоїли християни.

Так нині нам кажуть неначе ВіРА наших ПРАЩурів була політеїстичною. Слово політеїзм походить від латинського «полі» — «багато» та «теос» — «бог», і означає багатобожжя. Але чи дійсно се так?

Веди повідомляють, що богів нашим ПРАЩурам дійсно було багато, але нашим ПРАЩурам був Відомий і НАДБОГ – ВсеВишній РА – Істок і Основа, Вседержитель і ВсеПРАвитель, Всепривабливий і Вселюблячий. Боги же є слугами та дітьми ВсеВишнёго РА. Тому по суті Ведизм се не політеїзм як в пізніх греків чи римлян.

Але подивимось на сучасне християнство, чи дійсно воно є монотеїстичним. Слово «монотеїзм» походить від «моно» — «один», «єдиний» та «теос» — «бог» і дослівно означає єдинобожжя. Подивимось на сучасне християнство чи дійсно воно є єдинобожним. Давайте підРАхуємо скільки у християн «богів»: Просто зайшовши до їх культового закладу, чи поговоривши з попом ми можемо знайти щонайменше трёх (бог-отець, бог-син, бог-дух святий). А як же бути з «богородицею», для багатёх християн вона набагато ближча ніж попередні три. Отже вже чотири. А «святий миколай» (санта клаус). Християни вважають ёго верховодою новорічних свят, цілителем та заступником. Багато західних дослідників вважала саме ёго богом Московії. Отже – п’ять.

Можна піти і далі і РАзібРАти місцеві РАзновиди християнства і ми побачимо, що се аж ніяк не єдинобожжя.

О язичестві та поганстві

«Язичество», наше слово для позначення чужої релігії, що походить від слова «язичник».

«Язичник» — від давнёслов’янського «язиче» — «народ» та «ник» — «той, що немає цілесПРАмування», «ніякий», «нікчемний», «чужий». Отже «язичник» се нікчемний представник чужого народу, що має свою чужинську мову та релігію. Сим словом наші ПРАЩури звали чужинців, коли же християни окупували Русь і почали перекладати на нашу молву свої писання то сим словом були позначені всі, хто споВідував нашу давню ВіРу.

Цікаво, що словом «язичники», в Писаннях РАхМанськї ТРАдиції «Шлях СААГАСТА», звали саме південних дичників (греківримлян) а згодом християн.

«Поганство» — від латинського «поганус» — «сільський» і за змістом означає «ВіРА, звичаї та побут сільського населення». Сим словом християнські окупанти називали залишки нашої давнёї ВіРи, бо саме в селах наша давня ВіРА хРАнилась набагато довше ніж в містах бо саме міста, як столиці удільних князівств, були захоплені та окуповані християнами в першу чергу.

Мой блог находят по следующим фразам

Комментарии к данной записи закрыты.